ВИХОВНИЙ ЗАХІД

 

         ПРЕС- КОНФЕРЕНЦІЯ

 

ХЛІБНИЙ ДАР , ТОБІ, СПРАВЖНЬОМУ

                        

                                                                                   вчитель англійської мови

 

МЕТА: - дати короткі історичні відомості та розширити  знання про хліб, історію його виникнення, походження злакових рослин; про хліб в звичаях і обрядах;

-         виховувати любов і повагу до рідної землі, хліба, як святині народу, праці хлібороба.

ОБЛАДНАННЯ:  хліб на вишитому рушникові, колоски злаків, плакати з написами «Хліб всьому голова» «Хлібний дар, тобі, справжньому»

 

 

                                           

 

                        ХІД  ПРОВЕДЕННЯ

 

(дівчата в українських костюмах вітають присутніх в залі)

1.     Ми живемо на Україні

  Де в степу із краю в край

  На добро усій країні

  Визріває урожай.

  Де пшениця достигає

  Колосиста,золота,

  Де, неначе море, грають

  І шумлять густі жита.

2. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

    Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

   Для людей відкрита хата наша біла,

   Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

        Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

        Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі.

3.     Благословенна ця священна мить

Початку й звершень, зустрічі й розлуки!

На стіл до хліба руки покладіть,

Робочі, чесні і всесильні руки.

4.     Їх цінували сонце і вітри,

Їх обпікали півночі морози,

Вони здіймали вище прапори,

Коли ми чули ворога погрози.  

5.     Ці чудодійні руки все змогли:

В пустелі- сад, міста творили в гущі.

Вони, мов крила наших душ, були

Вони простерті й нині у грядуще.

6.     А хто там перший, пісню заспівай,

Таку, щоб в ній гриміла наша сила,

Таку широку, як наш отчий край..

 

(Пісня  « Хліб- всьому голова» )

Ведучий     

Шановне товариство! Розпочинаємо роботу нашої прес-конференції, тема якої « Хлібний дар, тобі, справжньому».

 На прес-конференцію запрошені фахівці. Давайте знайомитись:

 Історик, яка познайомить нас з цікавими історичними фактами, пов’язані з історією хліба.

Селекціонер розкаже про те,як вирощують нові сорти.

 Про археологічні знахідки підготувала свій матеріал археолог.

 Етнографи познайомлять нас з обрядами.

 Про походження слів розповість етимолог.

 Без статистичних даних не може обійтися будь-яка наука.

 На скільки корисні для нашого здоров’я зернові розкаже лікар.

 Кухар-кондитер розкаже про страви із борошна.

 А також ті , хто вирощує хліб: хлібороб    та  агроном.

Ведучий

           Візьму я в руки хліб духмяний,

           Він незвичайний, він святий,

           Ввібрав і пісню, й працю в себе,

           Цей хліб румяний на столі.

           Йому до ніг вклонитись треба

           Він скарб найбільший на землі.

З давніх-давен народ наш над усе цінував хліб, сіль і честь.

Хліб- то багатство й достаток, сіль- то гостинність та щирість, а честь- то людська гідність, за яку предки наші стояли навіть не маючи шматка хліба, ні дрібки солі. І нам заповідали стояти на тому.

           Хлібом у нас зустрічають гостей.

           Хліб на весіллях цвіте в короваї,

           І кращих немає на світі вістей,

           Ніж –

           Хліб уродився у рідному краї.

Статист

Зернові займають близько двох третин площі всіх полів нашої планети. Зернових багато, а пшениця вважається найважливішою продовольчою культурою. Недарма вона завоювала перше місце в світі серед культур за площею вирощування. Чудова рекордсменка достойна бути увінчаною лавровим вінком. Пшениця- основний хліб, це багатство нашого народу, основа його добробуту.

 На державному   прапорі  жовтий колір – колір пшениці. У багатьох країнах  пшениця заслужила на повагу. Адже вона годує більше половини всього населення земної кулі.

Ведучий

  Мій пращур брів із пралісу густого,

 Як звір, голодний, бо не вполював,

 Остання сила гаснула у нього,

 І,  падаючи між високих трав,

 Хапавсь у порятунку за стеблинку,

 Здавалось, на самісінькім краю,

 І ненароком у руці живинку

 Відчув , затис, як знахідку свою...

 Тоді, можливо, і з’явилось жито-

 Коли мій пращур залишивсь живим...

Історик

Люди освоїли багато рослин, але з поміж них не було жодної, важливішої за хлібні культури. Батьківщина пшениці – Європа. Багато тисячоліть тому з’явилась прародителька дикої пшениці- однозернянка. Люди навчилися збирати насінини, виймати їх з щільних лусочок. Потім вони почали сіяти однозернянку біля своїх жител, і їм вдалося поступово, внаслідоквідбору, вивести перший вид культурного злака: і стебельцяв нього стали міцніші, не такі ламкі, як у дикого, і зернят у кожному колоску побільшало, та й самі зернятка стали більші та важчі.

 З цих зернин уже в кам’яному віці люди робили крупу і варили смачну кашу.

Поступово культурну однозернянку витіснилинові сорти- з’явилась двозернянка. Нею засівали поля в Месопотамії та Єгипті. І в нашій країні поблизу Києва та в інших місцях познаходили колоски та зернини цього стародавнього злака, з якого готували їжу у ІІІ – І ст.до н.е.

 Саме з двозернянки походять ті сорти твердої й дрібної пшениці, які посідають 70-95 % посівних площ на землі.

 

Ведучий

 І в руки взяв зерно важке і повне,

І налилася силою рука,

І щось живе, зворушне, ледве вловне

Заграло в серці звоном колоска.

Селекціонер

Можна зрозуміти розумні дії перших землеробів: вони залишали на насіння не все підряд із зібраного врожаю, а те, що краще, врожайніше. Адже так легко здогадатися, що з кращого завжди виросте краще.

 Ось так далеко в глибину історії заходить потреба людей у вивченні і відборі корисних рослин. А що ж таке відбір кращого насіння, який триває тисячі і тисячі років? Це і є селекція.  Selecto  на латині – відбір. Як бачимо наука з такою назвою стала необхідністю уже занадто давно. Сьогодні ж мова йде про те, щоб на новому ступені селекції одержувати сорти з найвищим коефіцієнтом корисної дії, які дають найвищі урожаї. Сьогодні на цій важкій дорозі наші вчені пройшли немалий відрізок шляху. Це і зрозуміло. Адже немає більш благородної діяльності, як турбуватися про хліб для людей.

 Селекціонери схрещують, відбирають, вибраковують, знову схрещують  один гібрид за іншим, намагаючись одержати найбільш врожайні та стійкі сорти.

Ведучий

 Від нивки давнього дуліба

Чи ще древнішого кого –

Усі епітети при хлібі...

Археолог

Знахідки археологів доводять, що перший хліб був із жолудів. Вимочені, висушені жолуді перетирали між камінням на борошно, з якого й були приготовлені перші коржі та каша.

Вчені вважають, що вперше хліб з’явився на землі понад 15 тисяч років тому. Життя наших предків було тоді нелегким. Головною їхньою турботою була їжа. У пошуках харчів вони й звернули увагу на злакові рослини. Ці злаки є далекими родичами нинішніх пшениці, вівса, ячменю.

 Свіжі зерна пшениці можна було їсти, але сухими вони були занадто тверді. Спробували їх розбивати камінням та , змішуючи з водою, стали їсти кашу, спочатку сиру, а потім варену.

 Археологи гадають, що одного разу під час приготування зернової каші , частина її вилилася у вогнище і перетворилася на рум’яний корж. Своїм приємним запахом та апетитним виглядом і смаком здивував людину. Отоді наші предки й почали випікати перший прісний хліб. Вони розтирали зерна і отримували борошно.

Але тісто, намазане тонким шаром, давало смачні хрумкі коржі. Випадково в тісто потрапили дріжджі. Великим було здивування , і напевно, жах, коли тісто, про яке забули в горщику , стало підніматися, «дихати», як істота.

 А на вогні спікалися пухкі коржі. Справа в тому, що дріжджові гриби поглинають цукор з тіста, утворюючи при цьому спирт та вуглекислий газ. Тісто від цього підіймається, а при випіканні  тоненькі плівочки навколо пухирів висихають, і утворюється м’який хліб.

     

         Ведучий

                В народі ж хліб ,мов матір поважають,

                Ця шана з плином часу не зника.

                І дорогих гостей завжди стрічають

                З хлібиною в барвистих рушниках.

(звучить «  Пісня  про рушник» )

Етнографи              

 І.  Про те, якого значення надавали хлібові на Русі за давніх- давен, можна довідатись з тих старовинних обрядів, коли хлібний коровай посідав найпочесніше місце.  Хліб на весіллях правив за символ шлюбу, хлібина немов уособлювала міцність майбутньої сім’ї молодят. Обоє в день весілля клали руки на одну хлібину.

 А під час заручин сват , з’єднавши руки батька нареченої та батька жениха, тричі передавав їм хлібний коровай, потім розламував його навпіл , щоб  дати частини батькам.

 Майже кожен крок у житті слов’ян пов’язаний з хлібом не лише  на весіллях, а й на іменинах, при народженні дитини, - хліб завжди залишався ознакою гаразду й багатства.

 Ховають людину – на віко домовини кладуть хліб.

  Хлібом – сіллю зустрічають бажаних гостей, відзначають завершення польових робіт.

 Ця повага до хліба та до людей , котрі вирощують його для всієї країни, збереглася до наших днів.

 Хліб є домашнім оберегом. Невиподково наша паляниця має круглу форму. Хліб у наших предків був символом сонця: як сонце давало життя усьому живому так і хліб – це життя.

 Скуштувавши в хаті господаря хліба та солі , людина не мала морального права заподіяти господарю якесь зло.

 ІІ .  У всі віки  хліб був обов’язковим  атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини . Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток.

 Коли дитина  йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші  та хлібину – на розум, силу та здоров’я.

 На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи богословення.

 На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю.  Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, і хату можна будувати. На толоку сходилось багато людей, це був чудовий давній звичай, що засвідчував братерство, доброзичливість, взаємодопомогу. Люди що сходились на толоку вважалися добрими гостями і цій події присвячувались особливі пісні.

  В нову хату входили тільки з паляницею. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб – означало щире побажання достатку, здоров’я та добра.

 

Ведучий.

                     І люблять люди з давнини,

                     як сонце незагасне ,

                     і свій духмяний хліб ясний,

                    і рідне слово красне.

 

Етимолог

   В Єгипті   пшениця була відома понад 4тис. років  тому, а в Середній Азії її вирощували ще раніше – 8 тис.років тому. У Північну Америку її завезли в 1602р , в Канаду – лише у 1812р.

Назва праслов’янська. Утворена від слова «пшоно» з допомогою суфікса –иц- , а «пшоно» - давня форма дієприкметника минулого часу від слова «пьхати» - «товкати». Пшоно – «товчене» зерно, яке потовкли. Зараз: пшоно – назва готового продукту, пшениця – це і пшеничний лан, і пшеничне зерно.

Ведучий

             На скибку хліба я молюся ,

             До неї руку протягну .

          Молюсь за тих , хто скибки тої,

          Не дочекавсь,  заснув навік.

          Зими холодної, лихої,

         В той чорний 33 –й рік.

Історик

2008 й рік в Україні сумно ювілейний. Виповнюється 75 років голоду 1933року.

Голод став масовим, глобальним, а його жертвами стали мільйони селян України.  Найтиповішою ознакою геноциду в Україні стало свідоме створення умов життя, розрахованих на фізичне винищення селян. Упродовж 1928- 1933рр партійні органи прийняли десятки постанов , які за своїм змістом нагадували смертний вирок мільйонам людей, заможному існуванню  селян, була підпорядкована організаційно- господарська діяльність колгоспів.

 Жертвами терору були не лише селяни, а й керівниеи колгоспів, голови сільських рад, секретарі райкомів партії. Зокрема у грудні 1932р Дніпропетровський обласний суд позбавив волі 1062 чоловіка, з них 59 розстріляно. Їх судили за невиконання хлібозаготівельних планів.

 Люди гинули від фізичного виснаження, отруєнь, вбивств. Архіви зберегли сотні й тисячі фактів поїдання власних дітей.

 Ганебним і водночас злочинним було відверте вбивство дітей за розкрадання так званої «соціалістичної власності». 7 серпня 1932р була прийнята постанова, яку народ назвав декретом про « п’ять колосків».  Судові органи безкаранно чинили глум, забивали дітей , що піднімали з поля декілька колосків. Дітей допитували, ламали їм руки, таємно закопували.

 У 1932-1933рр смертність дітей становила половину померлих від голоду селян України.

 Ми згадали лише про голодомор 1932-33рр , а ще був терор голодом 1921-1922рр, 1946-1947рр.

Ми повинні не тільки пам’ятати наші ганебні сторінки, а ще й осмислити їх.

 

Ведучий

              Яке це славне слово- хлібороб, -

              Що жартома ще звуть і гречкосієм!

              До слів найкращих я вписав його б,

             До тих, які ми серцем розумієм.

Хлібороб.

Дати країні  якомога більше зерна – основне завдання сільського господарства. Потрібно багато чого знати. Уміти, а ще більше зробити, щоб поле віддячило щедрим урожаєм. Вересень- краща пора сівби для озимої пшениці. Ще восени на полях проводять підживлення рослин озимої пшениці добривами. Взимку намагаються затримати на полях якомога більше снігу. Він допоможе рослинам  перезимувати.

 Жнива – дуже гаряча пора. Усі турботи тільки про одне: не залишити на полі жодного колоска, дати якомога більше хліба. Збирання починають тоді, коли зерно перебуває у стані воскової стиглості.

 Та не завжди вдається закінчити збирання хлібів до настання повної стиглості. А  збирати дозрілі хліба- складна справа, зерно легко осипається.  Тут застосовують пряме комбайнування.

 Жнива – завжди свято. Кожен хлібороб радіє доброму врожаю. В цьому гордість його професії. Він знає, що хліб, без якого не може жити країна, вирощений його руками.

Кухар-кондитер

 Багато страв української кухні готують з пшеничного борошна. Воно має багато мінеральних солей (калію, кальцію, магнію та фосфору) , але в ньому зовсім відсутні вітаміни.

 Тісто буває дріжджове, пісочне, заварне, листкове, бісквітне.

 Страви з борошна : вареники,галушки, млинці, пампушки, макарони, локшина, мандрики, маторженики, сухарі, бублики,  вергуни, вафлі, коржики, бабки, пудинги, оладки, омлети. Крім того , такі кондитерські вироби : печиво, торти, кекси, рулети, пироги, пиріжки, тістечка, булочки..

 Звернімо увагу на вареники. Це одна з найпоширеніших в Україні страв. Начинка може бути пісною чи скоромною. Залежно від релігійного календаря.  Вареники вживалися під час урочистих трапез: на весіллі, хрестинах, гостинах, поминках. Вареники були обов’язковою стравою  , яку несли дівчата-дружки на другий день весілля молодій на «сніданок», жінки- до породіллі «на родини».

 Великою майстерністю вважалося вміння пекти хліб. Добрі господині славилися на все село. І зрозуміло, коли в сім’ю входила невістка, свекруха найперше перевіряла, як вона вміє пекти хліб.

 На  Різдво обов’язково печуть пироги, готують кутю з товченої пшениці, вносять «дідуха».

 На Великдень печуть високі паски. Навколо пасок – барвисті крашанки та писанки.

 

Ведучий

             Чи є більше щастя на землі

             Як сіять хліб, виплескувать достаток!

             І в хлібі тім

              Життя бере початок...

Лікар

Пророщене пшеничне зерно

Пшеничні зернівки миють і кладуть в тарілку, на дні якої розстеляють тканину, змочену у теплій воді. Зверху зернівки прикривають такою ж мокрою тканиною. Тарілку залишають при температурі 22-23гр С, час від часу зволожуючи верхню тканину, аж поки зернівки не проклюнуться. Максимальна біологічна цінність зерна відзначається при довжині ростків 1 -1,5 см.

 Приготовані таким чинои зерна багаті вітамінами, особливо групи В і Е, ферментами, мікроелементами, і до того ж під час травлення білків пшениці утворюються особливі речовини- ендорфіни. Всі ці речовини необхідні для побудови усіх клітин людського тіла і зміцнення психіки.

 У багатьох випадках при введенні в раціон пророщених зерен  результати лікування ряду серйозних захворювань перевершили всі очікування ( при цьому також відновлюється гострота зору, координація рухів, колір і густота волосяного покриву голови, зміцнюються зуби і ін.)

 У людей будь-якого віку уже через 1-2 тижні настає покращення стану здоров’я, а надалі настає повне зцілення.

 Слід також відзначити, що при цьому відбувається повне несприйняття до простудних захворювань.

 Пророщене зерно стає м’яким, ніби ропареним. Крохмаль у ньому перетворюється у солодовий цукор, а це – полегшення травлення. Тому пророщені зерна- найкращі для травлення і найбільш  зцілюючі із усіх зернових страв.

 Приготування лікувальних каш і киселів слід проводити наступним чином: за 12 -24 годин  до приготування страви із пророщеного зерна його пророщують. Потім промивають і пропускають через м’ясорубку.після того додаємо мед за смаком, олію та різноманітні спеції. В залежності від того , скільки чого додано, одержуються каша чи кисіль. Кип’ятити ні кашу, ні кисіль недопустимо.

Ведучий                                                                                                                          

 В залі присутні журналісти і, напевно, вони мають питання до наших фахівців. Прошу.

Журналісти ( ставлять питання)                                                                            

 1. Чи не могли б ви розказати про походження таких слів як «хліб», «коровай», «калач»  ?

Етимолог

 Слово «хліб» походить від грецького «хлєбанос». Так у Давній Греції називали глиняні горщики в яких пекли хліб. «Калач» - слово слов’янське- коло.  Караваєм у сиву давнину називали хліб, спечений у каравайнику.

2.     Скільки треба зернят для виготовлення 1 батона?

 

Хлібороб

 З одного зернятки пшениці можна одержати 20 міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно 10 тисяч зернят.

3. Ми чули , що вуса у пшениці різного кольору. Чи це так?

Агроном

 У різних сортів пшениці «вуса» - остюки- мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні.

4.  Скільки  треба часу, щоб виростити новий сорт?

Селекціонер

Раніше виведення нового сорту вимагало 12-15 років праці. З появою фітотрона( камери штучного клімату) – не більше 4-5 років.

5. Які є шкідники полів? Якої шкоди вони завдають сільському господарству?

Статист.

Хлібний жук, або кузька, « гессенська муха» , саранча. Як підрахували вчені, з вини шкідників полів у європейських країнах гине близько третини вирощеного врожаю 

Ведучий

 Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська.

 Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Кинуть в землю, стає колосом. Наливається соками землі й сонця. Красується. Радує урожаєм.

 Хліб – святиня!

 Наливне зернятко, що сонячними скалками переливається на долоні. Скільки доброї душі треба, щоб виростити тебе!

                                  Пшениці шумлять довкола-

                                  Колос колосу співа.

                                  Кажуть в народі правдиві слова:

                                  «Хліб-годувальник – всьому голова!»

Здоров’я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

                                       (пісня «Зеленеє жито, зелене»)

         ПРЕС- КОНФЕРЕНЦІЯ

 

ХЛІБНИЙ ДАР , ТОБІ, СПРАВЖНЬОМУ

                        

                                                                                   вчитель англійської мови

 

МЕТА: - дати короткі історичні відомості та розширити  знання про хліб, історію його виникнення, походження злакових рослин; про хліб в звичаях і обрядах;

-         виховувати любов і повагу до рідної землі, хліба, як святині народу, праці хлібороба.

ОБЛАДНАННЯ:  хліб на вишитому рушникові, колоски злаків, плакати з написами «Хліб всьому голова» «Хлібний дар, тобі, справжньому»

 

 

                                           

 

                        ХІД  ПРОВЕДЕННЯ

 

(дівчата в українських костюмах вітають присутніх в залі)

1.     Ми живемо на Україні

  Де в степу із краю в край

  На добро усій країні

  Визріває урожай.

  Де пшениця достигає

  Колосиста,золота,

  Де, неначе море, грають

  І шумлять густі жита.

2. Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

    Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

   Для людей відкрита хата наша біла,

   Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

        Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

        Щоб жилось по правді, щоб жилося в мирі.

3.     Благословенна ця священна мить

Початку й звершень, зустрічі й розлуки!

На стіл до хліба руки покладіть,

Робочі, чесні і всесильні руки.

4.     Їх цінували сонце і вітри,

Їх обпікали півночі морози,

Вони здіймали вище прапори,

Коли ми чули ворога погрози.  

5.     Ці чудодійні руки все змогли:

В пустелі- сад, міста творили в гущі.

Вони, мов крила наших душ, були

Вони простерті й нині у грядуще.

6.     А хто там перший, пісню заспівай,

Таку, щоб в ній гриміла наша сила,

Таку широку, як наш отчий край..

 

(Пісня  « Хліб- всьому голова» )

Ведучий     

Шановне товариство! Розпочинаємо роботу нашої прес-конференції, тема якої « Хлібний дар, тобі, справжньому».

 На прес-конференцію запрошені фахівці. Давайте знайомитись:

 Історик, яка познайомить нас з цікавими історичними фактами, пов’язані з історією хліба.

Селекціонер розкаже про те,як вирощують нові сорти.

 Про археологічні знахідки підготувала свій матеріал археолог.

 Етнографи познайомлять нас з обрядами.

 Про походження слів розповість етимолог.

 Без статистичних даних не може обійтися будь-яка наука.

 На скільки корисні для нашого здоров’я зернові розкаже лікар.

 Кухар-кондитер розкаже про страви із борошна.

 А також ті , хто вирощує хліб: хлібороб    та  агроном.

Ведучий

           Візьму я в руки хліб духмяний,

           Він незвичайний, він святий,

           Ввібрав і пісню, й працю в себе,

           Цей хліб румяний на столі.

           Йому до ніг вклонитись треба

           Він скарб найбільший на землі.

З давніх-давен народ наш над усе цінував хліб, сіль і честь.

Хліб- то багатство й достаток, сіль- то гостинність та щирість, а честь- то людська гідність, за яку предки наші стояли навіть не маючи шматка хліба, ні дрібки солі. І нам заповідали стояти на тому.

           Хлібом у нас зустрічають гостей.

           Хліб на весіллях цвіте в короваї,

           І кращих немає на світі вістей,

           Ніж –

           Хліб уродився у рідному краї.

Статист

Зернові займають близько двох третин площі всіх полів нашої планети. Зернових багато, а пшениця вважається найважливішою продовольчою культурою. Недарма вона завоювала перше місце в світі серед культур за площею вирощування. Чудова рекордсменка достойна бути увінчаною лавровим вінком. Пшениця- основний хліб, це багатство нашого народу, основа його добробуту.

 На державному   прапорі  жовтий колір – колір пшениці. У багатьох країнах  пшениця заслужила на повагу. Адже вона годує більше половини всього населення земної кулі.

Ведучий

  Мій пращур брів із пралісу густого,

 Як звір, голодний, бо не вполював,

 Остання сила гаснула у нього,

 І,  падаючи між високих трав,

 Хапавсь у порятунку за стеблинку,

 Здавалось, на самісінькім краю,

 І ненароком у руці живинку

 Відчув , затис, як знахідку свою...

 Тоді, можливо, і з’явилось жито-

 Коли мій пращур залишивсь живим...

Історик

Люди освоїли багато рослин, але з поміж них не було жодної, важливішої за хлібні культури. Батьківщина пшениці – Європа. Багато тисячоліть тому з’явилась прародителька дикої пшениці- однозернянка. Люди навчилися збирати насінини, виймати їх з щільних лусочок. Потім вони почали сіяти однозернянку біля своїх жител, і їм вдалося поступово, внаслідоквідбору, вивести перший вид культурного злака: і стебельцяв нього стали міцніші, не такі ламкі, як у дикого, і зернят у кожному колоску побільшало, та й самі зернятка стали більші та важчі.

 З цих зернин уже в кам’яному віці люди робили крупу і варили смачну кашу.

Поступово культурну однозернянку витіснилинові сорти- з’явилась двозернянка. Нею засівали поля в Месопотамії та Єгипті. І в нашій країні поблизу Києва та в інших місцях познаходили колоски та зернини цього стародавнього злака, з якого готували їжу у ІІІ – І ст.до н.е.

 Саме з двозернянки походять ті сорти твердої й дрібної пшениці, які посідають 70-95 % посівних площ на землі.

 

Ведучий

 І в руки взяв зерно важке і повне,

І налилася силою рука,

І щось живе, зворушне, ледве вловне

Заграло в серці звоном колоска.

Селекціонер

Можна зрозуміти розумні дії перших землеробів: вони залишали на насіння не все підряд із зібраного врожаю, а те, що краще, врожайніше. Адже так легко здогадатися, що з кращого завжди виросте краще.

 Ось так далеко в глибину історії заходить потреба людей у вивченні і відборі корисних рослин. А що ж таке відбір кращого насіння, який триває тисячі і тисячі років? Це і є селекція.  Selecto  на латині – відбір. Як бачимо наука з такою назвою стала необхідністю уже занадто давно. Сьогодні ж мова йде про те, щоб на новому ступені селекції одержувати сорти з найвищим коефіцієнтом корисної дії, які дають найвищі урожаї. Сьогодні на цій важкій дорозі наші вчені пройшли немалий відрізок шляху. Це і зрозуміло. Адже немає більш благородної діяльності, як турбуватися про хліб для людей.

 Селекціонери схрещують, відбирають, вибраковують, знову схрещують  один гібрид за іншим, намагаючись одержати найбільш врожайні та стійкі сорти.

Ведучий

 Від нивки давнього дуліба

Чи ще древнішого кого –

Усі епітети при хлібі...

Археолог

Знахідки археологів доводять, що перший хліб був із жолудів. Вимочені, висушені жолуді перетирали між камінням на борошно, з якого й були приготовлені перші коржі та каша.

Вчені вважають, що вперше хліб з’явився на землі понад 15 тисяч років тому. Життя наших предків було тоді нелегким. Головною їхньою турботою була їжа. У пошуках харчів вони й звернули увагу на злакові рослини. Ці злаки є далекими родичами нинішніх пшениці, вівса, ячменю.

 Свіжі зерна пшениці можна було їсти, але сухими вони були занадто тверді. Спробували їх розбивати камінням та , змішуючи з водою, стали їсти кашу, спочатку сиру, а потім варену.

 Археологи гадають, що одного разу під час приготування зернової каші , частина її вилилася у вогнище і перетворилася на рум’яний корж. Своїм приємним запахом та апетитним виглядом і смаком здивував людину. Отоді наші предки й почали випікати перший прісний хліб. Вони розтирали зерна і отримували борошно.

Але тісто, намазане тонким шаром, давало смачні хрумкі коржі. Випадково в тісто потрапили дріжджі. Великим було здивування , і напевно, жах, коли тісто, про яке забули в горщику , стало підніматися, «дихати», як істота.

 А на вогні спікалися пухкі коржі. Справа в тому, що дріжджові гриби поглинають цукор з тіста, утворюючи при цьому спирт та вуглекислий газ. Тісто від цього підіймається, а при випіканні  тоненькі плівочки навколо пухирів висихають, і утворюється м’який хліб.

     

         Ведучий

                В народі ж хліб ,мов матір поважають,

                Ця шана з плином часу не зника.

                І дорогих гостей завжди стрічають

                З хлібиною в барвистих рушниках.

(звучить «  Пісня  про рушник» )

Етнографи              

 І.  Про те, якого значення надавали хлібові на Русі за давніх- давен, можна довідатись з тих старовинних обрядів, коли хлібний коровай посідав найпочесніше місце.  Хліб на весіллях правив за символ шлюбу, хлібина немов уособлювала міцність майбутньої сім’ї молодят. Обоє в день весілля клали руки на одну хлібину.

 А під час заручин сват , з’єднавши руки батька нареченої та батька жениха, тричі передавав їм хлібний коровай, потім розламував його навпіл , щоб  дати частини батькам.

 Майже кожен крок у житті слов’ян пов’язаний з хлібом не лише  на весіллях, а й на іменинах, при народженні дитини, - хліб завжди залишався ознакою гаразду й багатства.

 Ховають людину – на віко домовини кладуть хліб.

  Хлібом – сіллю зустрічають бажаних гостей, відзначають завершення польових робіт.

 Ця повага до хліба та до людей , котрі вирощують його для всієї країни, збереглася до наших днів.

 Хліб є домашнім оберегом. Невиподково наша паляниця має круглу форму. Хліб у наших предків був символом сонця: як сонце давало життя усьому живому так і хліб – це життя.

 Скуштувавши в хаті господаря хліба та солі , людина не мала морального права заподіяти господарю якесь зло.

 ІІ .  У всі віки  хліб був обов’язковим  атрибутом, що супроводжував найважливіші події в житті людини . Коли народжувалась дитина і йшли на хрестини, неодмінно клали в колиску срібний карбованець і хлібину – на здоров’я і достаток.

 Коли дитина  йшла на навчання до дяка, батько ніс пучок різок, горщик каші  та хлібину – на розум, силу та здоров’я.

 На весіллі молодих зустрічали хлібом-сіллю і молоде подружжя схиляло голови перед хлібом, цілувало його, приймаючи богословення.

 На тому місці, де мали ставити хату, сіяли пшеницю.  Якщо вона добре сходила, це означало, що місце добре, і хату можна будувати. На толоку сходилось багато людей, це був чудовий давній звичай, що засвідчував братерство, доброзичливість, взаємодопомогу. Люди що сходились на толоку вважалися добрими гостями і цій події присвячувались особливі пісні.

  В нову хату входили тільки з паляницею. Вважалося великою невихованістю і неприязню до господарів оселі зайти без хліба. Принести хліб – означало щире побажання достатку, здоров’я та добра.

 

Ведучий.

                     І люблять люди з давнини,

                     як сонце незагасне ,

                     і свій духмяний хліб ясний,

                    і рідне слово красне.

 

Етимолог

   В Єгипті   пшениця була відома понад 4тис. років  тому, а в Середній Азії її вирощували ще раніше – 8 тис.років тому. У Північну Америку її завезли в 1602р , в Канаду – лише у 1812р.

Назва праслов’янська. Утворена від слова «пшоно» з допомогою суфікса –иц- , а «пшоно» - давня форма дієприкметника минулого часу від слова «пьхати» - «товкати». Пшоно – «товчене» зерно, яке потовкли. Зараз: пшоно – назва готового продукту, пшениця – це і пшеничний лан, і пшеничне зерно.

Ведучий

             На скибку хліба я молюся ,

             До неї руку протягну .

          Молюсь за тих , хто скибки тої,

          Не дочекавсь,  заснув навік.

          Зими холодної, лихої,

         В той чорний 33 –й рік.

Історик

2008 й рік в Україні сумно ювілейний. Виповнюється 75 років голоду 1933року.

Голод став масовим, глобальним, а його жертвами стали мільйони селян України.  Найтиповішою ознакою геноциду в Україні стало свідоме створення умов життя, розрахованих на фізичне винищення селян. Упродовж 1928- 1933рр партійні органи прийняли десятки постанов , які за своїм змістом нагадували смертний вирок мільйонам людей, заможному існуванню  селян, була підпорядкована організаційно- господарська діяльність колгоспів.

 Жертвами терору були не лише селяни, а й керівниеи колгоспів, голови сільських рад, секретарі райкомів партії. Зокрема у грудні 1932р Дніпропетровський обласний суд позбавив волі 1062 чоловіка, з них 59 розстріляно. Їх судили за невиконання хлібозаготівельних планів.

 Люди гинули від фізичного виснаження, отруєнь, вбивств. Архіви зберегли сотні й тисячі фактів поїдання власних дітей.

 Ганебним і водночас злочинним було відверте вбивство дітей за розкрадання так званої «соціалістичної власності». 7 серпня 1932р була прийнята постанова, яку народ назвав декретом про « п’ять колосків».  Судові органи безкаранно чинили глум, забивали дітей , що піднімали з поля декілька колосків. Дітей допитували, ламали їм руки, таємно закопували.

 У 1932-1933рр смертність дітей становила половину померлих від голоду селян України.

 Ми згадали лише про голодомор 1932-33рр , а ще був терор голодом 1921-1922рр, 1946-1947рр.

Ми повинні не тільки пам’ятати наші ганебні сторінки, а ще й осмислити їх.

 

Ведучий

              Яке це славне слово- хлібороб, -

              Що жартома ще звуть і гречкосієм!

              До слів найкращих я вписав його б,

             До тих, які ми серцем розумієм.

Хлібороб.

Дати країні  якомога більше зерна – основне завдання сільського господарства. Потрібно багато чого знати. Уміти, а ще більше зробити, щоб поле віддячило щедрим урожаєм. Вересень- краща пора сівби для озимої пшениці. Ще восени на полях проводять підживлення рослин озимої пшениці добривами. Взимку намагаються затримати на полях якомога більше снігу. Він допоможе рослинам  перезимувати.

 Жнива – дуже гаряча пора. Усі турботи тільки про одне: не залишити на полі жодного колоска, дати якомога більше хліба. Збирання починають тоді, коли зерно перебуває у стані воскової стиглості.

 Та не завжди вдається закінчити збирання хлібів до настання повної стиглості. А  збирати дозрілі хліба- складна справа, зерно легко осипається.  Тут застосовують пряме комбайнування.

 Жнива – завжди свято. Кожен хлібороб радіє доброму врожаю. В цьому гордість його професії. Він знає, що хліб, без якого не може жити країна, вирощений його руками.

Кухар-кондитер

 Багато страв української кухні готують з пшеничного борошна. Воно має багато мінеральних солей (калію, кальцію, магнію та фосфору) , але в ньому зовсім відсутні вітаміни.

 Тісто буває дріжджове, пісочне, заварне, листкове, бісквітне.

 Страви з борошна : вареники,галушки, млинці, пампушки, макарони, локшина, мандрики, маторженики, сухарі, бублики,  вергуни, вафлі, коржики, бабки, пудинги, оладки, омлети. Крім того , такі кондитерські вироби : печиво, торти, кекси, рулети, пироги, пиріжки, тістечка, булочки..

 Звернімо увагу на вареники. Це одна з найпоширеніших в Україні страв. Начинка може бути пісною чи скоромною. Залежно від релігійного календаря.  Вареники вживалися під час урочистих трапез: на весіллі, хрестинах, гостинах, поминках. Вареники були обов’язковою стравою  , яку несли дівчата-дружки на другий день весілля молодій на «сніданок», жінки- до породіллі «на родини».

 Великою майстерністю вважалося вміння пекти хліб. Добрі господині славилися на все село. І зрозуміло, коли в сім’ю входила невістка, свекруха найперше перевіряла, як вона вміє пекти хліб.

 На  Різдво обов’язково печуть пироги, готують кутю з товченої пшениці, вносять «дідуха».

 На Великдень печуть високі паски. Навколо пасок – барвисті крашанки та писанки.

 

Ведучий

             Чи є більше щастя на землі

             Як сіять хліб, виплескувать достаток!

             І в хлібі тім

              Життя бере початок...

Лікар

Пророщене пшеничне зерно

Пшеничні зернівки миють і кладуть в тарілку, на дні якої розстеляють тканину, змочену у теплій воді. Зверху зернівки прикривають такою ж мокрою тканиною. Тарілку залишають при температурі 22-23гр С, час від часу зволожуючи верхню тканину, аж поки зернівки не проклюнуться. Максимальна біологічна цінність зерна відзначається при довжині ростків 1 -1,5 см.

 Приготовані таким чинои зерна багаті вітамінами, особливо групи В і Е, ферментами, мікроелементами, і до того ж під час травлення білків пшениці утворюються особливі речовини- ендорфіни. Всі ці речовини необхідні для побудови усіх клітин людського тіла і зміцнення психіки.

 У багатьох випадках при введенні в раціон пророщених зерен  результати лікування ряду серйозних захворювань перевершили всі очікування ( при цьому також відновлюється гострота зору, координація рухів, колір і густота волосяного покриву голови, зміцнюються зуби і ін.)

 У людей будь-якого віку уже через 1-2 тижні настає покращення стану здоров’я, а надалі настає повне зцілення.

 Слід також відзначити, що при цьому відбувається повне несприйняття до простудних захворювань.

 Пророщене зерно стає м’яким, ніби ропареним. Крохмаль у ньому перетворюється у солодовий цукор, а це – полегшення травлення. Тому пророщені зерна- найкращі для травлення і найбільш  зцілюючі із усіх зернових страв.

 Приготування лікувальних каш і киселів слід проводити наступним чином: за 12 -24 годин  до приготування страви із пророщеного зерна його пророщують. Потім промивають і пропускають через м’ясорубку.після того додаємо мед за смаком, олію та різноманітні спеції. В залежності від того , скільки чого додано, одержуються каша чи кисіль. Кип’ятити ні кашу, ні кисіль недопустимо.

Ведучий                                                                                                                          

 В залі присутні журналісти і, напевно, вони мають питання до наших фахівців. Прошу.

Журналісти ( ставлять питання)                                                                            

 1. Чи не могли б ви розказати про походження таких слів як «хліб», «коровай», «калач»  ?

Етимолог

 Слово «хліб» походить від грецького «хлєбанос». Так у Давній Греції називали глиняні горщики в яких пекли хліб. «Калач» - слово слов’янське- коло.  Караваєм у сиву давнину називали хліб, спечений у каравайнику.

2.     Скільки треба зернят для виготовлення 1 батона?

 

Хлібороб

 З одного зернятки пшениці можна одержати 20 міліграмів борошна. А для приготування одного батона треба змолоти приблизно 10 тисяч зернят.

3. Ми чули , що вуса у пшениці різного кольору. Чи це так?

Агроном

 У різних сортів пшениці «вуса» - остюки- мають свій колір. Вони бувають білі, жовті, червоні, фіолетові, чорні.

4.  Скільки  треба часу, щоб виростити новий сорт?

Селекціонер

Раніше виведення нового сорту вимагало 12-15 років праці. З появою фітотрона( камери штучного клімату) – не більше 4-5 років.

5. Які є шкідники полів? Якої шкоди вони завдають сільському господарству?

Статист.

Хлібний жук, або кузька, « гессенська муха» , саранча. Як підрахували вчені, з вини шкідників полів у європейських країнах гине близько третини вирощеного врожаю 

Ведучий

 Люди сіють хліб. Щедро оспівана ця праця людська.

 Зерно для людини і досі залишається земним дивом. Воно безсмертне. Кинуть в землю, стає колосом. Наливається соками землі й сонця. Красується. Радує урожаєм.

 Хліб – святиня!

 Наливне зернятко, що сонячними скалками переливається на долоні. Скільки доброї душі треба, щоб виростити тебе!

                                  Пшениці шумлять довкола-

                                  Колос колосу співа.

                                  Кажуть в народі правдиві слова:

                                  «Хліб-годувальник – всьому голова!»

Здоров’я і щастя вам, добрі люди, нехай завжди буде пахучий хліб на вашому столі!

                                       (пісня «Зеленеє жито, зелене»)